Чага

Що це

Трутовик скошений (Inonotus obliquus) паразитує на березах та інших деревах у холодному кліматі: у Північній і Східній Європі, Росії, Кореї, Китаї, на півночі США й у Канаді. Збирають не плодове тіло, а чорний наріст, схожий на обгорілу деревину, з жовтуватою серединою. Він складається з міцелію гриба й деревини дерева-господаря.

У народній медицині Північної Європи чагу здавна вживали при різних недугах. Через гіркий смак її рідко їдять, а заварюють як чай. У добавках трапляються капсули, таблетки й порошки.

У чазі знайшли полісахариди, тритерпеноїди (зокрема інотодіол), ергостерол, фенольні сполуки й меланіни. Є в ній і щавлева кислота: в одному аналізі екстрактів це була єдина виявлена органічна кислота. Природні запаси дикої чаги майже вичерпані, тому міцелій дедалі частіше вирощують у рідкому живильному середовищі.

Що відомо з досліджень

Майже вся інформація про чагу походить з лабораторій. У клітинах і на тваринах екстракти виявляли антиоксидантну, протизапальну й імуномодулювальну активність, гальмували ріст клітин раку товстої кишки, легень і печінки, знижували цукор у крові. У мишей полісахариди чаги збільшували витривалість.

Клінічних даних майже немає. Огляд 2024 року знайшов лише два дослідження на людях, обидва понад сорокарічної давності, і жодного контрольованого дослідження безпеки; на ClinicalTrials.gov таких робіт теж не зареєстровано. Онкологічний центр Memorial Sloan Kettering прямо зазначає, що ефективність і безпеку чаги в клінічних дослідженнях не оцінювали.

Чагу вживають для підтримки імунітету, але для людей ця дія не перевірена. Результати з пробірок і тварин не можна напряму переносити на капсулу з порошком. Схвалених у ЄС тверджень про користь чаги немає.

Форми

• Сировина для чаю. Подрібнений наріст, який заварюють. Це традиційний спосіб вживання.
• Порошок наросту. Розмелена сировина в капсулах чи насипом. Містить і деревину, і всі сполуки чаги, зокрема оксалати.
• Екстракти. Водні чи спиртові. У дослідженнях різні способи екстракції давали різний склад і різну активність.
• Культивований міцелій. Вирощений у живильному середовищі. Його склад може відрізнятися від дикої чаги: в лабораторних тестах екстракти з дикої й вирощеної сировини гальмували ріст ракових клітин по-різному: на 44–75%.

Дози на етикетках

Норми споживання чи верхньої межі для чаги немає, а дозу, перевірену в клінічних дослідженнях, назвати неможливо, бо таких досліджень немає. Капсули в нашому каталозі містять 400–1000 мг.

Про ризики великих доз свідчать описані випадки ураження нирок. У них люди приймали 4–5 чайних ложок порошку на добу пів року, 10–15 г на добу три місяці або 3–9 г на добу п’ять років. В аналізі порошків трьох виробників вміст оксалатів коливався від 2,8 до 14,2 г на 100 г. За найвищого вмісту 3 г порошку дають близько 420 мг оксалатів, тоді як звичайний раціон містить 200–300 мг на добу.

Як приймають і з чим поєднують

Традиційно чагу заварюють як чай, а капсули приймають за інструкцією на етикетці. Дослідженого оптимального часу прийому чи тривалості курсу немає.

З високими дозами вітаміну C чагу поєднують обережно, бо він теж підвищує виведення оксалатів із сечею. В одному з описаних випадків ураження нирок людина разом з чагою приймала 500 мг вітаміну C на добу. У лабораторних дослідженнях чага посилювала зниження цукру в крові й пригнічувала злипання тромбоцитів, тому поєднання з препаратами для цукру крові чи антикоагулянтами потребує уваги.

Обережно

Найсерйозніший ризик стосується нирок. Описано три випадки оксалатної нефропатії. У жінки 72 років і чоловіка 49 років після тривалого прийому знадобився гемодіаліз, а функція нирок не відновилася. Чоловік 69 років одужав після діалізу й високих доз глюкокортикоїдів. Автори одного зі звітів вважають, що таких випадків може бути більше, ніж відомо.

Людям з хворобами нирок, каменями в нирках чи схильністю до них чагу краще не вживати. Тим, хто приймає варфарин чи інші препарати, що впливають на згортання крові, або ліки для зниження цукру, потрібна консультація лікаря. Даних про безпеку під час вагітності й годування груддю немає. Обговоріть прийом чаги з лікарем, особливо якщо маєте хронічні хвороби чи проходите терапію раку.

Як обрати добавку

На етикетці має бути видно, з чого зроблено продукт: дикий наріст чи вирощений міцелій, порошок чи екстракт і в якому співвідношенні. Стандартизація за полісахаридами чи бета-глюканами допомагає порівнювати продукти. Вміст оксалатів на етикетках трапляється рідко, хоча автори звітів про ураження нирок закликають його визначати. Корисні сертифікати незалежних лабораторій. Чагу та інші медичні гриби можна знайти, переглянувши гриби в каталозі.

Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Дієтичні добавки не є лікарськими засобами.