Інозитол

Інозитол є циклічною вуглеводною сполукою, яку організм синтезує сам і отримує з їжі. Дві його форми, міо- і D-хіро-інозитол, найчастіше вивчають у зв'язку з чутливістю до інсуліну та синдромом полікістозних яєчників.

Що це

Інозитол (циклогексангексол) є циклічною вуглеводною сполукою з шістьма гідроксильними групами. Його виділили з м’язових екстрактів ще в 1850 році, звідси назва міо-інозитол, від грецького слова «м’яз». Колись інозитол відносили до вітамінів групи B, але печінка й нирки здатні виробляти до 4 г на добу, тож вітаміном у строгому сенсі він не є.

Існує дев’ять ізомерів інозитолу. Найпоширеніший у їжі міо-інозитол, його джерела: злаки, кукурудза, бобові та м’ясо. У тканинах частина міо-інозитолу перетворюється на D-хіро-інозитол завдяки ферменту епімеразі, активність якого залежить від інсуліну.

Обидві форми беруть участь у передачі сигналу інсуліну. Міо-інозитол пов’язаний з транспортом глюкози в клітини, D-хіро-інозитол із синтезом глікогену в печінці, м’язах і жировій тканині. При інсулінорезистентності перетворення одного на інший порушується. Крім того, з інозитолу утворюються фосфоліпіди клітинних мембран і сигнальні молекули.

Що відомо з досліджень

Головна тема досліджень: синдром полікістозних яєчників (СПКЯ), при якому часто є інсулінорезистентність. Метааналіз 30 досліджень (2230 учасниць), підготовлений для міжнародних настанов щодо СПКЯ 2023 року, знайшов можливу користь міо- чи D-хіро-інозитолу для деяких показників обміну речовин і D-хіро-інозитолу для овуляції. Утім, автори назвали докази обмеженими й непереконливими. Порівняно з метформіном інозитол рідше спричиняв розлади травлення, зате метформін краще впливав на співвідношення талії й стегон і надмірний ріст волосся.

Огляд Cochrane 2018 року (13 досліджень, 1472 жінки з СПКЯ і безпліддям) оцінював міо-інозитол перед ЕКЗ. Якість доказів низька або дуже низька, тому невідомо, чи підвищує він шанси на вагітність і пологи.

Інший огляд Cochrane (2023 рік, 7 досліджень, 1319 вагітних) показав, що міо-інозитол під час вагітності, можливо, зменшує частоту гестаційного діабету. Певність доказів низька, а шість із семи досліджень проведені в Італії. Досліджували інозитол і при депресії та тривожних розладах: метааналіз 2014 року значущого ефекту не знайшов, лише тенденцію до користі при передменструальному дисфоричному розладі.

Форми

  • Міо-інозитол. Основна форма в добавках, у капсулах і порошку. Його найчастіше використовували в дослідженнях, здебільшого 4 г на добу, рідше 1–2 г.
  • D-хіро-інозитол. У дослідженнях давали 27,5–500 мг на добу. Автори парасолькового огляду 2026 року радять обережно ставитися до D-хіро-інозитолу як єдиного засобу; комбінації не завжди працювали краще за окремі форми.
  • Міо- і D-хіро-інозитол у співвідношенні 40:1. Його в дослідженнях вважають стандартним. В одному дослідженні 40:1 краще вплинуло на вільний тестостерон і регулярність циклу, ніж 5:1, але учасниць було лише по вісім у групі.
  • Комбінації. Холін з інозитолом продають разом, а в дослідженнях СПКЯ міо-інозитол поєднували з 200–400 мкг фолієвої кислоти.

Дози на етикетках

Капсули містять 500–1000 мг інозитолу, тож дози з досліджень, 2–4 г на добу, потребують кількох капсул або порошку. У поширеній комбінації в одній капсулі 550 мг міо-інозитолу та 13,8 мг D-хіро-інозитолу, і в дослідженнях таку капсулу давали двічі на добу.

NRV у ЄС для інозитолу немає, схвалених тверджень про користь теж. Верхня межа не встановлена. У клінічних дослідженнях з дозами 4–60 г на добу єдиними побічними ефектами були легкі розлади травлення, і то лише від 12 г на добу.

Як приймають і з чим поєднують

У дослідженнях добову дозу найчастіше ділили на два прийоми, наприклад 2 г міо-інозитолу двічі на добу. Порошок розчиняють у воді, капсули запивають. Для доз у кілька грамів порошок зручніший, ніж жменя капсул.

Інозитол часто поєднують з фолієвою кислотою, як у дослідженнях СПКЯ, а також з холіном. Інозитол і глюкоза конкурують за спільні транспортери, через які потрапляють у клітини, тому при високому цукрі крові захоплення інозитолу клітинами знижується.

Обережно

Інозитол добре переноситься. Нудота, гази й діарея описані переважно від 12 г на добу, і з подальшим збільшенням дози до 30 г їх вираженість не зростала.

Літій і вальпроєва кислота частково діють через зниження рівня інозитолу в нервовій системі, тому є побоювання, що добавка послабить їх дію. У пілотному дослідженні 15 пацієнтів 4 г інозитолу на добу протягом 6 місяців не потребували змін у терапії, але для загального висновку цього замало. При прийомі цих ліків рішення ухвалює лише лікар.

Інозитол досліджують як речовину, що впливає на чутливість до інсуліну, тож людям, які приймають метформін чи інші цукрознижувальні ліки, прийом варто узгодити з лікарем. Під час вагітності міо-інозитол вивчали, але довгострокова безпека для матері й плоду потребує більших досліджень. СПКЯ та безпліддя потребують обстеження, і добавка його не замінює. Обговоріть прийом інозитолу з лікарем.

Як обрати добавку

Визначтеся з формою: чистий міо-інозитол чи комбінація з D-хіро-інозитолом, і тоді перевірте співвідношення. Дивіться, скільки міліграмів на порцію і скільки капсул знадобиться для дози з досліджень. У комплексах з холіном, фолієвою кислотою чи PQQ рахуйте кожен компонент окремо. У порошку перевірте, чи немає ароматизаторів і підсолоджувачів. Корисні незалежні сертифікати якості. Варіанти в капсулах і порошку зібрані в розділі Інозитол, холін і TMG в каталозі.

Джерела

Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Дієтичні добавки не є лікарськими засобами.

Ще в групі «Вітаміноподібні сполуки»

Уся група