L-треонін

L-треонін — незамінна амінокислота: організм не синтезує її сам і отримує з білкової їжі. Він входить до складу білків і слизу кишківника. Окремо як добавку його вивчали мало, тож доказів користі від капсул небагато.

Що це

L-треонін — одна з дев’яти незамінних амінокислот. Це означає, що клітини людини не вміють його виробляти, і весь треонін надходить із їжею. Його багато в м’ясі, рибі, яйцях, молочних продуктах, сої та бобових.

В організмі треонін працює насамперед як будівельний матеріал для білків. Зокрема він входить до складу муцинів, білків слизу, що вкриває стінку кишківника. Огляд про фізіологічні функції треоніну, який зазвичай цитують у цій темі, спирається здебільшого на дослідження тварин, зокрема свиней і птиці, тому переносити його висновки на людину слід обережно.

Людям, які їдять достатньо білка, окремо добирати треонін зазвичай не потрібно. Добавки використовують як частину наборів амінокислот або як окрему позицію в спортивному харчуванні та раціонах з обмеженим білком.

Що відомо з досліджень

Найкраще вивчене питання про потребу. У дослідженні з методом окиснення індикаторної амінокислоти 11 здорових молодих чоловіків отримували різні кількості треоніну. Оцінка потреби вийшла близько 10–12 мг на кілограм ваги на добу, що для людини вагою 70 кг дорівнює приблизно 0,7–0,85 г. Систематичний огляд 2025 року про потреби в білку й амінокислотах показав, що для треоніну таких робіт небагато, а в дорослих 19–50 років такі роботи охоплювали лише чоловіків.

Окрему увагу привертала спастичність при розсіяному склерозі: треонін входив до препаратів, які перевіряли в клінічних випробуваннях. Огляд Cochrane з протиспастичних засобів при розсіяному склерозі зазначив, що якість більшості таких випробувань низька, а висновки про ефективність і переносимість недостатньо надійні. Це не підстава вважати добавку засобом від цього стану.

Для здорових дорослих переконливих даних про користь додаткового треоніну для сну, настрою, м’язів чи шкіри немає. Лабораторні й тваринні роботи про вплив на кишківник і імунну систему лишаються гіпотезами для людини.

Форми

Треонін у добавках майже завжди продають як вільну L-форму. Відмінності між виробниками стосуються радше упаковки, ніж хімії.

  • L-треонін у капсулах чи таблетках. Найпоширеніший варіант, кількість на капсулу зазвичай вказують у міліграмах чистої амінокислоти.
  • Порошок. Дозволяє відміряти потрібну кількість, але має виразний присмак.
  • Комплекси незамінних амінокислот. Треонін тут один із восьми-дев’яти компонентів, його частка порівняно невелика.
  • Білкові суміші. Сироватковий білок і соєвий ізолят уже містять треонін як частину білка.

Дози на етикетках

Окремі добавки L-треоніну виробники роблять у кількості від кількох сотень міліграмів до грама на капсулу чи порцію, а в амінокислотних комплексах частка треоніну значно менша. Окремих товарів з L-треоніном у каталозі зараз немає, тож орієнтуватися варто на етикетку конкретного продукту.

Добової норми споживання для треоніну в регламенті ЄС 1169/2011 немає. Верхню межу споживання EFSA для нього не встановлювала: треоніну немає в зведеній таблиці UL, яку агентство опублікувало. Через це про безпечну верхню межу говорити не можна, і це ще один аргумент не брати великі кількості без потреби.

Як приймають і з чим поєднують

Окремого режиму, підтвердженого дослідженнями, для треоніну немає. На етикетках зазвичай радять пити з водою, з їжею або між прийомами їжі.

Амінокислоти конкурують між собою за транспортери в кишківнику, тому великі разові кількості однієї з них теоретично можуть заважати засвоєнню інших. Для практичного вибору це означає просту річ: комплекс із різними амінокислотами та звичайна білкова їжа забезпечують баланс краще, ніж одна позиція сама по собі.

Обережно

Надійних даних про безпеку високих доз треоніну в людей мало. Побічні ефекти здебільшого стосуються шлунково-кишкового тракту: нудота, дискомфорт у животі.

Людям із захворюваннями нирок чи печінки не варто самостійно додавати амінокислоти в раціон, бо вони підвищують навантаження на обмін азоту. Вагітним і тим, хто годує груддю, також немає даних, які б підтверджували безпеку добавок. Якщо ви приймаєте лікарські засоби при розсіяному склерозі, зокрема від спастичності, окремо повідомте про це лікаря. Обговоріть прийом із лікарем, особливо якщо маєте хронічні хвороби.

Як обрати добавку

Дивіться на кількість саме L-треоніну на порцію й на кількість порцій у добу, а також на склад допоміжних речовин. Для порошків перевіряйте, чи немає підсолоджувачів і ароматизаторів. Позначка про незалежні випробування на чистоту й відсутність забруднень додає довіри.

Перш ніж купувати окрему амінокислоту, варто оцінити, скільки білка ви вже отримуєте з їжі: для більшості людей цього достатньо.

Джерела

Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Дієтичні добавки не є лікарськими засобами.

Ще в групі «Амінокислоти та їхні похідні»

Уся група