Алое вера

Що це

Алое вера (Aloe vera, або Aloe barbadensis) схоже на кактус і росте в жаркому сухому кліматі. Його використовували ще в Стародавній Греції, Римі, Вавилоні й Китаї, насамперед для шкіри та загоєння ран.

Щоб розібратися в добавках, треба знати будову листка. Усередині прозорий гель, багатий на полісахариди, зокрема ацеманан. Під шкіркою міститься латекс, або сік, з антрахінонами: алоїном, алое-емодином та іншими гідроксиантраценовими похідними, які діють як проносне. Продукти з цілого подрібненого листка містять і гель, і латекс.

Щоб прибрати антрахінони, екстракт цілого листка очищують активованим вугіллям. Такий екстракт називають знебарвленим, неочищений називають незнебарвленим, і саме різниця між ними важлива для безпеки.

Що відомо з досліджень

Найбільше даних стосуються нанесення гелю на шкіру: за клінічними дослідженнями, він може пришвидшувати загоєння опіків і зменшувати біль від них. Про прийом всередину відомо менше.

Метааналіз 2016 року в Nutrients (5 досліджень, 415 учасників з переддіабетом або раннім діабетом, для якого ще не призначали ліків) показав, що алое знижувало глюкозу натщесерце, глікований гемоглобін і холестерин ЛПНЩ. Автори назвали результати непереконливими через малу кількість і низьку якість досліджень. Інший метааналіз того самого року (8 досліджень, 470 учасників) дійшов схожого висновку й наголосив на великій неоднорідності результатів.

Щодо синдрому подразненого кишківника є метааналіз 2018 року: три дослідження, 151 пацієнт. Алое зменшувало симптоми порівняно з плацебо без пов’язаних з ним побічних ефектів, але така вибірка замала для твердих висновків.

EMA визнає висушений сік листя засобом для короткочасного полегшення епізодичних закрепів. Це стосується латексу з антрахінонами, а не гелю.

Форми

• Питний гель і сік. Рідина з м’якоті листка, часто з ароматизаторами чи ягідними соками. За оглядом 2023 року, який наводить NCCIH, харчові напої з гелю або знебарвленого екстракту з алоїном не більше 10 ppm не виявили генотоксичності.
• Капсули з концентратом гелю. Висушений гель, сконцентрований 200:1. Тому на етикетці поруч стоять 10 мг концентрату й «еквівалент 2000 мг гелю», а цифри на кшталт 8000 мг означають перерахунок на свіжий гель.
• Рідкий концентрат. Згущений гель у невеликих флаконах; спосіб розведення вказує виробник.
• Знебарвлений екстракт цілого листка. Містить речовини і гелю, і шкірки, але антрахінони з нього видалено.
• Латекс, або висушений сік. Проносна сировина з антрахінонами. З 2021 року в харчових продуктах ЄС заборонена, її застосовують лише в лікарських засобах.

Дози на етикетках

Для алое немає ні добової норми, ні верхньої межі. У капсулах зазвичай 10–40 мг концентрату 200:1, що відповідає 2000–8000 мг свіжого гелю. Для питних гелів порцію вказують у мілілітрах, і вона суттєво різниться між виробниками.

У дослідженнях з переддіабетом учасники отримували 1–2,8 г висушеного гелю в капсулах на добу протягом восьми тижнів. NCCIH вважає безпечним короткочасний прийом гелю всередину до 42 днів; даних про довший прийом мало.

Для латексу EMA наводить разову дозу з 10–30 мг гідроксиантраценових похідних у перерахунку на алоїн, раз на день перед сном і не довше тижня. Це дозування лікарського засобу, а не харчової добавки.

Як приймають і з чим поєднують

Оптимальний режим для гелю дослідження не визначили: у роботах з переддіабетом капсули давали щодня протягом восьми тижнів. Тому орієнтиром слугують порція й режим, указані виробником, а в напоях варто враховувати цукор і підсолоджувачі.

Продукти з антрахінонами посилюють втрату калію, особливо разом із сечогінними, кортикостероїдами й коренем солодки. Нестача калію, своєю чергою, посилює дію серцевих глікозидів, як-от дигоксину. Тож поєднувати алое з проносними, сечогінними чи серцевими препаратами без лікаря не варто.

Обережно

Латекс всередину спричиняє біль у животі, спазми й діарею. У 2002 році FDA вимагала прибрати його з безрецептурних проносних через брак даних про безпеку. У 2021 році ЄС заборонив у харчових продуктах препарати листя алое з гідроксиантраценовими похідними: EFSA дійшла висновку, що алое-емодин і емодин генотоксичні, екстракт цілого листка спричиняв рак у тварин, а безпечну добову кількість встановити не вдалося.

Міжнародне агентство з дослідження раку (IARC) віднесло незнебарвлений екстракт цілого листка до можливих канцерогенів для людини. Описані випадки гострого гепатиту після прийому екстрактів листя протягом від трьох тижнів до п’яти років, а також гіпокаліємії та порушень роботи щитоподібної залози.

Алое може знижувати цукор у крові, тож людям, які приймають цукрознижувальні препарати, потрібна обережність. У лабораторії сік алое пригнічував ферменти CYP3A4 і CYP2D6, а в одного пацієнта таблетки алое пов’язували з надмірною кровотечею під час операції з наркозом севофлураном. Під час вагітності й годування груддю алое всередину в будь-якій формі може бути небезпечним. Обговоріть прийом з лікарем, особливо якщо приймаєте серцеві глікозиди, сечогінні чи ліки від діабету.

Як обрати добавку

Головне питання до етикетки: з чого зроблено продукт. Внутрішній гель листка або знебарвлений екстракт є звичайною сировиною для харчових добавок, а латекс, «aloe latex» чи окремо доданий алоїн у складі є сигналом відкласти банку. Добре, коли виробник вказує вміст алоїну, наприклад не більше 10 ppm. Для капсул дивіться на кількість концентрату в міліграмах і ступінь концентрації, а не лише на велику цифру еквівалента. У питних гелях перевірте цукор, ароматизатори й консерванти. Соки й капсули можна порівняти, переглянувши алое вера в каталозі.

Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Дієтичні добавки не є лікарськими засобами.