Ехінацея

Що це

Ехінацея належить до родини айстрових і є близькою родичкою соняшнику, ромашки та амброзії. Походить вона з районів США на схід від Скелястих гір, а для добавок використовують три види: ехінацею пурпурову (Echinacea purpurea), вузьколисту (E. angustifolia) та бліду (E. pallida). Корінні американці застосовували рослину при інфекціях дихальних шляхів, зубному болю й укусах змій.

Сировиною служать корінь і надземна частина. Діючими речовинами вважають цикорієву та кафтарову кислоти, полісахариди й алкіламіди. Алкіламіди зв’язуються з канабіноїдними рецепторами CB1 і CB2 і, ймовірно, відповідають за протизапальну дію. У лабораторії екстракти ехінацеї стимулювали активність імунних клітин, але частину цих ефектів подальші досліди не підтвердили.

Продукти з ехінацеєю дуже різняться за складом: інший вид, інша частина рослини, інший спосіб екстракції. Дослідження, підтримане NCCIH, показало, що активність екстрактів залежить навіть від ґрунту, на якому росла рослина, і від бактерій, що на ній живуть. Через це висновки одного дослідження не можна переносити на будь-яку ехінацею.

Що відомо з досліджень

Найбільше даних стосується застуди. Огляд Cochrane 2014 року включив 24 подвійних сліпих дослідження з 4631 учасником. Жодне з 12 порівнянь щодо запобігання застуді окремо не дало статистично значущого результату, але разом вони вказували на зниження ризику на 10–20%. З семи досліджень, що вимірювали тривалість застуди, скоротити її вдалося лише в одному.

Метааналіз 2019 року дійшов схожого висновку. Ризик інфекцій верхніх дихальних шляхів на ехінацеї був на 22% нижчим, проте автори сумніваються, що це має клінічне значення, а на тривалість хвороби ехінацея не впливала. NCCIH підсумовує так: ехінацея, можливо, трохи знижує шанс застудитися, а чи скорочує вона застуду, досі неясно.

Регуляторний статус у ЄС залежить від форми. EMA визнає віджатий сік свіжої трави ехінацеї пурпурової засобом усталеного медичного застосування при застуді, з короткими курсами до 10 днів, а для екстрактів кореня ехінацеї пурпурової визнає лише традиційне застосування. MSK згадує велике дослідження, де напій з ехінацеєю при грипі був не менш дієвим, ніж осельтамівір, і мав менше побічних ефектів. Щодо спортивних результатів дані суперечливі.

Форми

• Сік свіжої трави. Віджатий або висушений сік ехінацеї пурпурової; саме для нього EMA визнає усталене застосування.
• Порошок трави чи кореня. Подрібнена сировина в капсулах, найчастіше по 400–500 мг.
• Стандартизований екстракт кореня. Зазвичай з ехінацеї вузьколистої, по 125–250 мг, стандартизований на ехінакозиди.
• Сухий екстракт у таблетках. Концентрат по кілька десятків міліграмів; скільки сировини він замінює, залежить від ступеня концентрації.
• Рідкий екстракт і настоянка. На спирті або без нього, з порцією в краплях чи мілілітрах.
• Комплекси. Ехінацея разом з вітаміном C, цинком чи іншими травами.

Дози на етикетках

У капсулах з порошком трави зазвичай 400–500 мг, і виробники радять одну капсулу тричі на день, тобто 1,2–1,5 г на добу; трапляються схеми до шести капсул. Екстракти кореня дозують по 125–250 мг двічі-тричі на день. Добової норми й верхньої межі для ехінацеї немає.

Монографія EMA для соку свіжої трави наводить разову дозу 1,5–4,5 мл і добову 6–9 мл та обмежує прийом десятьма днями. Деякі виробники капсул з порошком радять не приймати їх довше восьми тижнів поспіль. Дослідження, що увійшли до метааналізів, тривали від кількох днів при застуді до кількох місяців у дослідженнях запобігання.

Як приймають і з чим поєднують

За монографією EMA сік ехінацеї починають приймати при перших ознаках застуди. Капсули виробники радять пити під час їжі. Якщо симптоми тримаються довше десяти днів, посилюються або з’являється висока температура, EMA радить звернутися до лікаря.

Ехінацею часто поєднують з вітаміном C, цинком або бузиною. NCCIH допускає теоретичну взаємодію з кофеїном та імуносупресорами. Інші трави в комплексах мають власні застереження, і їх треба читати окремо.

Обережно

NCCIH вважає короткочасний прийом екстрактів ехінацеї пурпурової ймовірно безпечним для більшості дорослих. Найчастіші побічні ефекти: біль у животі, нудота, головний біль, запаморочення, висип. Головний ризик пов’язаний з алергією. EMA протипоказує ехінацею людям з чутливістю до рослин родини айстрових, а в людей з атопією описані тяжкі реакції: набряк Квінке, бронхоспазм, анафілактичний шок.

EMA не рекомендує ехінацею при аутоімунних хворобах, імунодефіцитах, прийомі імуносупресорів, прогресуючих системних захворюваннях і хворобах системи лейкоцитів. Ехінацея пригнічує ферменти CYP3A4 і CYP2C8 і може змінювати концентрацію ліків, які ними розщеплюються; MSK описує випадок різкого падіння тромбоцитів під час хіміотерапії етопозидом. Відомі й поодинокі випадки гострого гепатиту після прийому великих доз.

Під час вагітності, за даними EMA, кілька сотень задокументованих випадків прийому не виявили шкоди, але без поради лікаря ехінацею в цей період не рекомендують; про годування груддю даних мало. Якщо маєте алергію, астму, аутоімунне захворювання чи постійно приймаєте ліки, обговоріть прийом з лікарем.

Як обрати добавку

Почніть з латинської назви та частини рослини: трава ехінацеї пурпурової, її корінь і корінь ехінацеї вузьколистої мають різний склад і різну доказову базу. Далі подивіться форму: порошок, екстракт із зазначеною концентрацією чи сік, а для екстрактів кореня ще й стандартизацію на ехінакозиди. У рідких формах перевірте вміст спирту. За оглядом 2024 року, 28,5% проаналізованих зразків ехінацеї були фальсифіковані чи неправильно марковані, тому незалежні сертифікати якості мають вагу. Доступні форми можна порівняти, переглянувши ехінацею в каталозі.

Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Дієтичні добавки не є лікарськими засобами.