Родіола

Що це

Родіола рожева (Rhodiola rosea) має кілька народних назв: золотий корінь, арктичний корінь, рожевий корінь. Вона росте в холодних регіонах і високо в горах Європи, Азії та Північної Америки. У Росії, Скандинавії та інших країнах Європи її традиційно вживали для працездатності й витривалості, при втомі, пригніченому настрої та гірській хворобі.

Для добавок беруть кореневище з коренем. Головними маркерними сполуками вважають розавіни й салідрозид. Розавіни є лише в родіолі рожевій, тоді як салідрозид трапляється і в інших видах роду. У природній сировині розавінів приблизно втричі більше, ніж салідрозиду, і багато екстрактів стандартизують зі збереженням цієї пропорції.

Механізми вивчали переважно на клітинах і тваринах. Салідрозид у таких дослідах мав антиоксидантну й нейропротекторну дію, а сполуки родіоли пригнічували моноаміноксидази A і B, ферменти, які розщеплюють серотонін, дофамін і норадреналін.

Що відомо з досліджень

NCCIH оцінює доказову базу коротко: її недостатньо, щоб сказати, чи корисна родіола для будь-якої мети, а більшість досліджень на людях мають низьку або помірну якість. Систематичний огляд 2012 року знайшов 11 контрольованих досліджень щодо фізичної й розумової втоми. Ефект на фізичну втому показали два з шести, на розумову три з п’яти, і кожне мало методологічні вади.

Свіжіші дані стосуються спорту. Метааналіз 2025 року (26 рандомізованих досліджень, 668 здорових учасників, переважно молодих) показав невелике покращення VO2max, часу до виснаження й результату в гонці на час, а також нижчий рівень креатинкінази й лактату після навантаження. На маркери запалення родіола не вплинула, а через різнорідність досліджень автори радять тлумачити висновки обережно.

Щодо настрою даних мало. У дослідженні 2015 року 57 людей з легкою або помірною депресією 12 тижнів отримували родіолу, сертралін або плацебо. Родіола діяла слабше за сертралін і статистично не відрізнялася від плацебо, хоча побічні ефекти на ній траплялися вдвічі рідше, ніж на сертраліні.

EMA визнає сухий спиртовий екстракт кореня традиційним рослинним засобом для полегшення симптомів стресу, як-от втоми й виснаження. Цей статус спирається на тривалий досвід застосування, а не на клінічні докази.

Форми

• Стандартизований екстракт. Найпоширеніша форма. На етикетці вказують відсоток розавінів, салідрозиду або обох сполук.
• Екстракт SHR-5. Запатентований екстракт, який використовували в кількох клінічних дослідженнях втоми та стресу.
• Порошок кореня. Подрібнений корінь без концентрування. Без стандартизації кількість маркерних сполук з етикетки не дізнатися.
• Комплекси адаптогенів. Родіола разом з ашвагандою, женьшенем та іншими травами.

Ринок родіоли має проблему з підробками. У дослідженні 2016 року близько п’ятої частини з приблизно 40 продуктів, що заявляли родіолу рожеву, взагалі не містили розавіну. Більшість інших мали його менше, ніж зареєстровані в Європі рослинні препарати, і, ймовірно, містили домішки інших видів родіоли.

Дози на етикетках

У капсулах зазвичай 250–500 мг екстракту або кореня. Добової норми й верхньої межі для родіоли немає. Монографія EMA наводить для сухого екстракту разову дозу 144–200 мг один-два рази на день, тобто 144–400 мг на добу.

У дослідженнях дози різнилися. Люди із синдромом втоми в одному з них отримували 576 мг екстракту SHR-5 на добу протягом 28 днів. У спортивному метааналізі 2025 року більший приріст VO2max спостерігали при дозах понад 600 мг на добу, а середня тривалість досліджень становила 33 дні.

Як приймають і з чим поєднують

За монографією EMA добову дозу ділять на один-два прийоми. NCCIH серед побічних ефектів називає безсоння, тож вечірній прийом може заважати сну. Чи приймати капсулу з їжею, залежить від інструкції виробника. Якщо симптоми втоми чи стресу тримаються понад два тижні, EMA радить звернутися до лікаря.

Родіолу часто поєднують з іншими адаптогенами в одному продукті. Поєднання з антидепресантами, стимуляторами й ліками від тиску потребує окремої уваги через здатність родіоли пригнічувати моноаміноксидази.

Обережно

NCCIH вважає родіолу можливо безпечною при прийомі до 12 тижнів. Серед побічних ефектів описані запаморочення, головний біль, безсоння, сухість у роті або, навпаки, посилене слиновиділення. EMA додає нудоту, біль у животі, діарею, висип і свербіж.

У лабораторних дослідженнях родіола пригнічувала моноаміноксидази, а також ферменти печінки CYP3A4 і CYP2C9, через які виводиться багато ліків. Клінічне значення цього не з’ясоване. Проте описано випадок порушення серцевого ритму в жінки, яка три дні поєднувала родіолу з антидепресантом, тож MSK радить обережність з антидепресантами. Теоретично родіола може посилювати дію ліків від тиску й стимуляторів та змінювати рівень варфарину чи фенітоїну, а NCCIH згадує повідомлення про взаємодію з лозартаном.

Безпеку під час вагітності й годування груддю не встановлено, і EMA в ці періоди родіолу не рекомендує. Якщо постійно приймаєте антидепресанти, ліки від тиску чи інші препарати, обговоріть прийом родіоли з лікарем.

Як обрати добавку

Шукайте на етикетці латинську назву Rhodiola rosea і частину рослини: кореневище та корінь. Для екстракту важливі кількість на порцію й стандартизація на розавіни, бо саме вони відрізняють родіолу рожеву від інших видів. Через поширеність підробок перевагу варто віддавати виробникам з незалежним лабораторним контролем сировини. Подивіться також на тип капсули й допоміжні речовини. Родіолу окремо і в комплексах можна знайти, переглянувши адаптогени в каталозі.

Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Дієтичні добавки не є лікарськими засобами.