Шиладжит / Мумійо

Шиладжит (мумійо) — смолиста речовина з гірських порід Гімалаїв та інших регіонів, відома в аюрведі як засіб для відновлення сил. Клінічних досліджень мало, а якість сировини й вміст важких металів вимагають уваги.

Що це

Шиладжит, або мумійо, є природним смолистим виділенням, яке зі скель виступає в гірських районах Гімалаїв, Алтаю, Гіндукушу та інших. У аюрведі його називають расаяною, тобто засобом для загального відновлення сил. Основу складають гумінові й фульвокислоти, а також мінерали та органічні сполуки рослинного походження.

Це не одна точно визначена речовина, а складна суміш, склад якої залежить від місця добування та очищення. Через це результати дослідження одного продукту не можна автоматично переносити на інший. Схвалених EFSA тверджень про користь шиладжиту немає, тому нижче йдеться лише про те, що вивчали в дослідженнях.

Що відомо з досліджень

Якісних клінічних досліджень небагато. У рандомізованому плацебо-контрольованому дослідженні за участі здорових чоловіків віком 45–55 років очищений шиладжит приймали по 250 мг двічі на добу протягом 90 днів. Порівняно з плацебо зросли загальний і вільний тестостерон та ДГЕА-сульфат, а рівні лютеїнізувального та фолікулостимулювального гормонів лишилися стабільними. Це одне порівняно невелике дослідження, і його результати потрібно повторити.

Нещодавнє відкрите пілотне дослідження 25 здорових чоловіків тривало 28 днів: учасники отримували 500 мг смоли шиладжиту на добу. Автори повідомили про зростання сили й витривалості та зниження показників втоми. Проте в ньому не було контрольної групи, тож це лише попередній сигнал, а не доказ.

Шиладжит із вітамінами групи B досліджували також у зв’язку з когнітивними функціями. В огляді 2012 року автори розглянули потенційну роль фульвокислоти, але це переважно лабораторні дані та невелике спостереження. У систематичному огляді 2026 року з 9 доклінічних досліджень (8 на клітинах, одне на тваринах) шиладжит виявляв дозозалежну цитотоксичність щодо ракових клітин, проте клінічних досліджень не було взагалі, і автори називають будь-яке застосування в лікарській практиці спекулятивним.

Загалом доказова база слабка: невеликі вибірки, різні препарати, відсутність великих незалежних випробувань.

Форми

Шиладжит продають у кількох виглядах, і вони відрізняються ступенем очищення та зручністю дозування.

  • Стандартизований екстракт у капсулах. Виробник вказує вміст фульвокислот або інших маркерів, а доза на капсулу точна. У каталозі є капсули по 400 і 500 мг.
  • Смола. Традиційний вигляд: густа маса, яку розчиняють у теплій воді чи молоці. Дозують невеликою кількістю, а склад варіює.
  • Порошок і гранули. Розчиняються швидше за смолу, але вимагають вимірювання ложкою.
  • Комбіновані формули. Шиладжит поєднують з іншими інгредієнтами, наприклад із креатином. Кількість шиладжиту в такій порції зазвичай менша, тож читайте склад повністю.

Дози на етикетках

У дослідженнях використовували 250 мг двічі на добу (90 днів) і 500 мг на добу (28 днів). На етикетках зустрічаються капсули по 400–500 мг, а в комбінованих продуктах шиладжиту може бути менше.

Добової норми споживання для шиладжиту немає, бо це не вітамін чи мінерал. Верхню межу споживання EFSA чи NIH також не встановлювали. Єдиним орієнтиром є етикетка виробника та рекомендації лікаря.

Як приймають і з чим поєднують

Традиційно смолу розчиняють у теплій воді або молоці й п’ють вранці чи ввечері. Капсули зазвичай приймають з їжею, що знижує ймовірність дискомфорту в шлунку. Чітких вказівок щодо часу доби дослідження не дають.

У дослідженнях шиладжит приймали курсами в кілька тижнів. Чи потрібні перерви, достеменно невідомо, тому це питання краще обговорити з лікарем. Поєднання з іншими добавками потребує обережності, особливо коли їх багато в раціоні.

Обережно

Головний ризик пов’язаний із чистотою. Дослідження 2022 року, яке порівняло два види шиладжиту з Індії та Пакистану, виявило, що вміст свинцю, миш’яку та ртуті в них перевищував допустимі норми. Тому сирий шиладжит не варто використовувати, а очищений продукт має супроводжуватися результатами лабораторних випробувань.

Шиладжит може впливати на гормональний фон, оскільки в дослідженні змінювалися рівні тестостерону. Тому людям із гормонозалежними станами або станами, пов’язаними з рівнем андрогенів, добавку слід обговорити з лікарем. Також потрібна обережність при захворюваннях з надмірним накопиченням заліза та при порушеннях згортання крові, бо природні мінеральні суміші містять залізо та інші метали.

Даних щодо вагітності й годування груддю немає, тому такий прийом не обговорюється без лікаря. Людям із хронічними хворобами та тим, хто приймає ліки, потрібна консультація лікаря.

Як обрати добавку

Обирайте очищений або стандартизований шиладжит, а не сирий. Виробник має вказувати вміст фульвокислот, кількість мг на порцію та наявність аналізів на важкі метали (свинець, миш’як, ртуть, кадмій), бажано із сертифікатом незалежної лабораторії. Для комбінованих продуктів перевірте, скільки саме шиладжиту в порції. Веганам підійдуть рослинні капсули.

Добавки з шиладжитом зібрано в розділі суперфуди в каталозі.

Джерела

Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Дієтичні добавки не є лікарськими засобами.

Ще в групі «Рослини та рослинні екстракти»

Уся група