Женьшень

Що це

Женьшень справжній, або азійський (Panax ginseng), походить з Далекого Сходу: Кореї, північно-східного Китаю та далекосхідних районів Сибіру. Для добавок використовують корінь. Традиційна китайська медицина цінувала його як заспокійливий і тонізувальний засіб, а сучасна література відносить женьшень до адаптогенів, тобто рослин, які, як вважають, допомагають організму протистояти фізичному й психічному стресу.

Головними діючими речовинами вважають гінзенозиди, або панаксозиди, групу сапонінів. Червоний і білий женьшень є тим самим коренем Panax ginseng, обробленим двома різними способами. Від нього відрізняють американський женьшень (Panax quinquefolius) і Panax notoginseng: це інші види з іншими властивостями.

Елеутерокок колючий (Eleutherococcus senticosus) продають як «сибірський женьшень», хоча до роду женьшенів він не належить. Його діючими речовинами вважають елеутерозиди й полісахариди, а досліджень на людях для нього ще менше, ніж для женьшеню.

Що відомо з досліджень

Більшість клінічних досліджень женьшеню невеликі: до 200 учасників і до трьох місяців. Найкраще вивчена втома. Метааналіз 2023 року (19 рандомізованих досліджень) не знайшов загального зменшення втоми, але для втоми, не пов’язаної з конкретною хворобою, женьшень дав невеликий ефект. Побічних ефектів порівняно з контролем не побільшало.

Щодо мислення висновки стримані. Огляд Cochrane 2010 року не знайшов переконливих доказів, що Panax ginseng покращує когнітивні функції здорових людей, а якісних даних щодо деменції немає. NCCIH згадує невеликі дослідження, де женьшень покращував увагу, лічбу й швидкість реакції в людей середнього віку, але не в молодих. Спортивних результатів, за більшістю досліджень, він не покращує.

Європейське агентство з лікарських засобів (EMA) визнає препарати кореня женьшеню традиційними рослинними засобами при симптомах астенії, тобто втомі та слабкості. Цей статус ґрунтується на тривалому досвіді застосування, а не на клінічних дослідженнях. Монографію з таким самим показанням EMA має і для кореня елеутерокока.

Форми

• Порошок кореня. Висушений подрібнений корінь, найчастіше по 400–500 мг у капсулі. Скільки в ньому гінзенозидів, з етикетки нестандартизованого порошку не дізнатися.
• Стандартизований екстракт. Спиртовий екстракт з визначеним вмістом гінзенозидів, наприклад 4%. Для такого екстракту монографія EMA наводить найнижчі дози.
• Червоний женьшень. Порошок чи екстракт кореня, обробленого інакше, ніж білий. EMA подає для нього окремі дозування.
• Елеутерокок. Корінь Eleutherococcus senticosus, часто по 500 мг у капсулі. Це окрема рослина, і дані про женьшень на неї не переносять.
• Адаптогенні комплекси. Женьшень разом з родіолою, ашвагандою чи іншими травами; кількість кожної треба шукати в складі окремо.

Дози на етикетках

Женьшень не є поживною речовиною, тож добової норми й верхньої межі для нього немає. Орієнтиром слугують дози з монографії EMA. Для порошку білого женьшеню це 600–2000 мг на добу, для порошку червоного 1200–1800 мг, для екстракту з 4% гінзенозидів 40–200 мг. Тривалість прийому EMA обмежує трьома місяцями.

Для елеутерокока EMA наводить 0,75–3 г порошку кореня на добу, а сухі спиртові екстракти дозує в перерахунку на 0,5–4 г кореня. Приймати його рекомендовано не довше двох місяців.

У капсулах найчастіше 400–500 мг кореня або екстракту, тож добова кількість залежить від того, скільки капсул виробник вказав на порцію і чи це порошок, чи концентрований екстракт.

Як приймають і з чим поєднують

За монографією EMA добову дозу женьшеню ділять на один-чотири прийоми, елеутерокока на один-три. Найчастіший побічний ефект женьшеню, за даними NCCIH, безсоння, тому прийом пізно ввечері може заважати сну. Якщо втома не минає понад два тижні, EMA радить звернутися до лікаря.

Женьшень часто поєднують з іншими адаптогенами. У дослідженнях пам’яті, за даними NCCIH, користь з’являлася лише тоді, коли до женьшеню додавали гінкго. Трав’яні комплекси складніше оцінити: кожна рослина має власні взаємодії з ліками.

Обережно

Короткочасний прийом, до шести місяців, у звичайних дозах NCCIH вважає безпечним для більшості людей. Найчастіше трапляються безсоння, нервозність, сухість у роті, прискорене серцебиття, нудота й діарея. Рідше описані важкий висип, ураження печінки, сильні алергічні реакції та епізоди манії.

Женьшень може знижувати цукор у крові й посилювати дію інсуліну та препаратів сульфонілсечовини. Він може впливати на згортання крові: дані про взаємодію з варфарином суперечливі, а біодоступність аспірину женьшень може підвищувати. З інгібіторами МАО описані маніакальні симптоми. Перед операцією прийом припиняють щонайменше за тиждень, а NCCIH додає, що женьшень може загострювати аутоімунні хвороби.

Елеутерокок може підвищувати рівень дигоксину в крові або спотворювати результат його аналізу. EMA описує для нього безсоння, дратівливість, тахікардію й головний біль.

Під час вагітності й годування груддю EMA не рекомендує ні женьшень, ні елеутерокок; одна зі сполук женьшеню спричиняла вади розвитку в тварин. Якщо маєте діабет, хронічні хвороби або постійно приймаєте ліки, обговоріть прийом з лікарем.

Як обрати добавку

Перевірте латинську назву: Panax ginseng, Panax quinquefolius чи Eleutherococcus senticosus. Це різні рослини з різною доказовою базою. Далі подивіться, що в капсулі, порошок кореня чи екстракт, і чи вказано відсоток гінзенозидів. MSK радить уникати нестандартизованих продуктів, особливо людям, які приймають антикоагулянти. У комплексах шукайте кількість кожної трави окремо, а також незалежні сертифікати якості. Женьшень і елеутерокок можна знайти, переглянувши адаптогени в каталозі.

Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Дієтичні добавки не є лікарськими засобами.