Калій

Що це

Калій є найпоширенішим позитивно зарядженим іоном усередині клітин. Його концентрація в клітині приблизно в 30 разів вища, ніж зовні, і цю різницю підтримує натрій-калієвий насос. Від неї залежать передача нервових імпульсів, скорочення м’язів, зокрема серцевого, і робота нирок. Калій тісно пов’язаний з натрієм, який регулює об’єм позаклітинної рідини й плазми.

У тілі дорослого вагою близько 80 кг приблизно 140 г калію. З їжі всмоктується 85–90%, а надлишок нирки швидко виводять із сечею, тому в здорових людей рівень калію в крові стабільний, близько 3,6–5,0 ммоль/л. Джерела: фрукти й овочі, картопля, бобові, особливо соя, а також м’ясо, риба, молоко, йогурт і горіхи. Цільнозернове борошно й бурий рис багатші на калій, ніж рафіновані.

Сильний дефіцит, гіпокаліємія, рідко виникає лише через раціон. Його спричиняють діарея, блювання, сечогінні, зловживання проносними, сильне потовиділення. Легка гіпокаліємія проявляється закрепом, втомою, м’язовою слабкістю, тяжка може порушувати ритм серця. Нестача магнію посилює втрати калію з сечею, і понад половина людей з вираженою гіпокаліємією можуть мати також дефіцит магнію.

Що відомо з досліджень

Для калію в ЄС схвалено три твердження: він сприяє нормальній роботі нервової системи, м’язів і підтриманню нормального артеріального тиску. Тиск і є головною темою досліджень.

Метааналіз 23 плацебо-контрольованих досліджень 2017 року (1213 людей з первинною гіпертензією) показав зниження систолічного тиску в середньому на 4,25 мм рт. ст., діастолічного на 2,53. Інший метааналіз, на який посилається NIH, дав схожі цифри при 1173–4692 мг калію на добу, переважно у формі хлориду. Але огляд Cochrane 2006 року, що взяв лише найякісніші дослідження, статистично значущого ефекту не знайшов, а за аналізом Національних академій США в людей без гіпертензії ефект був статистично незначущим.

У спостережних дослідженнях вище споживання калію з їжею пов’язане з меншим ризиком інсульту: в метааналізі 11 когорт (247 510 людей) кожні додаткові 1640 мг на добу відповідали на 21% нижчому ризику. Цитрат калію в огляді Cochrane зменшував утворення й розмір каменів у нирках, але тут діє цитрат, а не сам калій. Дані про кістки й обмін глюкози поки суперечливі.

Важливий нюанс: у дослідженнях тиску давали 1173–4692 мг калію на добу, а типова таблетка містить 99 мг. Тому результати цих досліджень не можна напряму переносити на звичайні добавки калію.

Форми

• Хлорид калію. Найпоширеніша форма в добавках і замінниках солі, саме його використовували в більшості досліджень тиску. У фруктах і овочах калій представлений іншими солями, хлориду там немає.
• Цитрат калію. Лужна сіль: цитрат і бікарбонат калію, на відміну від хлориду, можуть урівноважувати кислотне навантаження раціону. Саме цитрат вивчали щодо каменів у нирках і стану кісток.
• Глюконат калію. У дослідженні 2016 року засвоювався приблизно на 94%, як калій з картоплі. Сіль важка: таблетка 595 мг глюконату дає лише близько 99 мг калію.

Також трапляються аспартат, фосфат і бікарбонат калію, часто в парі з магнієм. Йодид калію в комплексах «калій плюс йод» є джерелом йоду, а калію дає мізерну кількість. На етикетці вказують елементний калій, а не масу сполуки.

Дози на етикетках

Більшість добавок калію містять до 99 мг на таблетку чи капсулу, мультивітаміни з калієм близько 80 мг. Межа в 99 мг пов’язана з рішеннями FDA щодо ліків: деякі пероральні препарати з хлоридом калію понад цю кількість визнали небезпечними через ураження тонкої кишки. Для порівняння, чайна ложка замінника солі може містити 440–2800 мг калію.

NRV ЄС становить 2000 мг на добу. Американська адекватна норма (AI) для дорослих: 3400 мг для чоловіків і 2600 мг для жінок, 2900 мг під час вагітності й 2800 мг під час годування груддю. Таблетка на 99 мг покриває лише близько 3–4% американської норми.

Верхньої межі не встановили ні EFSA, ні американські експерти: у людей зі здоровими нирками надлишок калію з їжі не шкодить. Але це не стосується людей з порушеним виведенням калію.

Як приймають і з чим поєднують

Калій з добавок всмоктується добре; таблетки з кишковорозчинною оболонкою засвоюються повільніше, ніж рідкі форми. Добавки можуть викликати легкий дискомфорт у шлунку, тому спосіб прийому краще брати з інструкції виробника.

Калій і магній часто поєднують не випадково: нестача магнію посилює втрати калію, і при дефіциті обох їх відновлюють одночасно. Ще один чинник пов’язаний з натрієм. За оглядом AHRQ, замінники солі з калієм знижували тиск, але принаймні частково завдяки меншому натрію, а не додатковому калію.

Обережно

Головний ризик калію полягає в гіперкаліємії, тобто надто високому рівні в крові. Вона може протікати непомітно, а у важких випадках викликає м’язову слабкість, параліч, серцебиття й небезпечні порушення ритму. У групі ризику люди з хронічною хворобою нирок, цукровим діабетом 1 типу, серцевою недостатністю, недостатністю надниркових залоз і хворобами печінки.

Виведення калію знижують інгібітори АПФ (беназеприл), сартани (лозартан) і калійзберігаючі діуретики (спіронолактон, амілорид), тому разом з ними добавки й замінники солі з калієм можна лише за погодженням з лікарем. Петльові й тіазидні діуретики (фуросемід, хлортіазид), навпаки, посилюють втрати калію; у такому разі лікар контролює рівень і за потреби сам призначає калій.

Дуже великі кількості калію з добавок чи замінників солі можуть перевищити можливості нирок і спричинити гостру гіперкаліємію навіть у здорових людей. Обговоріть добавки калію з лікарем, якщо приймаєте ліки від тиску чи серця, маєте хворобу нирок, вагітні або годуєте груддю.

Як обрати добавку

На етикетці дивіться на кількість елементного калію, а не масу солі, і на форму: хлорид, цитрат чи глюконат. У комплексах з магнієм перевірте дозу кожного мінералу. Якщо в складі є йодид калію, врахуйте йод у загальній добовій кількості. Незалежні сертифікати якості теж варто брати до уваги. Окремі солі й комплекси з магнієм зібрано в розділі калій в каталозі.

Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Дієтичні добавки не є лікарськими засобами.