Йод

Що це

Йод входить до складу гормонів щитоподібної залози тироксину (T4) і трийодтироніну (T3). Вони регулюють синтез білка, активність ферментів і загальну інтенсивність обміну, а під час внутрішньоутробного розвитку потрібні для формування скелета й нервової системи. В організмі дорослого 15–20 мг йоду, і 70–80% з них зосереджено в щитоподібній залозі.

Роботою залози керує тиреотропний гормон гіпофіза (ТТГ). Коли йоду бракує, ТТГ тримається високим, залоза розростається, щоб захопити більше йоду, і з’являється зоб. Якщо надходження падає нижче приблизно 10–20 мкг на добу, розвивається гіпотиреоз.

Вміст йоду в рослинах залежить від ґрунту, тому в горах і в долинах річок, що часто розливаються, його бракує. Найбагатші джерела: морські водорості, риба й морепродукти, також яйця й молочні продукти, а більшість фруктів і овочів бідні на йод. У світі дефіцит стримують передусім йодованою сіллю, тоді як морська, кошерна чи гімалайська сіль зазвичай не йодована. За даними NIH, недостатнє споживання йоду досі трапляється, зокрема у Східній Європі. Найчастіше йоду бракує вагітним, веганам, людям, які не їдять молочного, риби та яєць, і тим, хто не користується йодованою сіллю.

Що відомо з досліджень

Європейський перелік схвалених тверджень визнає, що йод сприяє нормальному виробленню гормонів щитоподібної залози та її функції, роботі нервової системи, когнітивній функції, енергетичному обміну й підтриманню нормального стану шкіри. Під час вагітності вироблення T4 зростає приблизно на 50%, тому потреба в йоді збільшується. Американська тиреоїдна асоціація радить жінкам, які планують вагітність, вагітним і тим, хто годує груддю, 150 мкг йоду на добу у формі йодиду калію.

Більше при цьому не означає краще. В іспанському дослідженні вагітні, які приймали 200 мкг йоду і більше на добу, частіше мали підвищений ТТГ, ніж ті, хто приймав менше 100 мкг. NIH підкреслює, що вплив додаткового йоду під час вагітності ще потребує досліджень.

Високі дози вивчали при фіброзно-кістозній мастопатії. У рандомізованому дослідженні 111 жінок 3000 і 6000 мкг йоду на добу протягом п’яти місяців зменшували біль, чутливість і ущільнення в грудях порівняно з плацебо. Це в кілька разів більше за верхню межу, і NIH вважає такі дози допустимими лише під наглядом лікаря.

Окремо про радіаційні аварії. Таблетки йодиду калію на такий випадок містять 16–130 мг, тобто в сотні разів більше, ніж мікрограмові дози в добавках. Це фармакологічний препарат зі своїми показаннями, а не харчова добавка.

Форми

• Йодид калію. Найпоширеніша форма в добавках і мультивітамінах. У невеликому дослідженні засвоювався на 96,4%, тож доза передбачувана.
• Йодид натрію. Близька за властивостями сіль, трапляється рідше.
• Ламінарія (келп). Сушені бурі водорості в таблетках чи капсулах. Вміст йоду в морських водоростях коливається від 16 до 2984 мкг на грам, тому багато залежить від того, чи стандартизує виробник продукт за йодом.

Норвезькі дослідники проаналізували 96 продуктів з водоростями. У добавках вміст йоду становив від 5 до 5600 мкг на добову дозу, у низці продуктів маркування видів і кількості йоду було неповним або неточним, а більше половини всіх продуктів однією порцією перевищували верхню межу.

Дози на етикетках

Мультивітаміни часто містять 150 мкг йоду. Таблетки ламінарії зазвичай розраховані на 150–225 мкг, а окремі продукти з йодом бувають і по 1000 мкг, тобто вище за європейську верхню межу. NIH прямо зазначає, що деякі добавки лише з йодом перевищують верхню межу.

NRV ЄС становить 150 мкг на добу. RDA США: 150 мкг для дорослих, 220 мкг під час вагітності й 290 мкг під час годування груддю; ВООЗ для цих періодів радить 250 мкг.

Верхня межа, яку використовує EFSA, становить 600 мкг на добу для дорослих, зокрема вагітних і жінок, що годують. Американська UL вища: 1100 мкг. Люди з автоімунними хворобами щитоподібної залози можуть реагувати на йод і в межах цих значень.

Як приймають і з чим поєднують

Йодид швидко й майже повністю всмоктується в шлунку та дванадцятипалій кишці, тож особливих умов прийому для нього джерела не описують, і зазвичай дотримуються інструкції виробника. Понад 90% йоду виводиться із сечею, тому забезпеченість населення оцінюють за йодом у сечі, хоча для однієї людини разовий аналіз малоінформативний.

З іншими речовинами йод пов’язаний через щитоподібну залозу. Дефіцит заліза чи вітаміну A сам може сприяти розвитку зобу. Соя, маніока й хрестоцвіті (капуста, броколі, цвітна капуста) містять гойтрогени, що заважають залозі захоплювати йод, але за достатнього надходження йоду помірні кількості цих продуктів проблем не створюють. У каталозі йод часто поєднаний з вітамінами D і K або з калієм.

Обережно

Надлишок йоду може дати ті самі прояви, що й нестача: зоб, підвищений ТТГ, гіпотиреоз. Можливі також гіпертиреоз і тиреоїдит, а в дослідженнях надмірне споживання пов’язували з папілярним раком щитоподібної залози. Особливо чутливі люди з автоімунними хворобами щитоподібної залози, а також ті, кому бракує йоду.

Йод взаємодіє з ліками. Разом з тиреостатиками, як-от метимазол, високі дози йоду посилюють їхню дію аж до гіпотиреозу. Йодид калію в поєднанні з інгібіторами АПФ (лізиноприл, беназеприл) чи калійзберігаючими діуретиками (спіронолактон, амілорид) підвищує ризик гіперкаліємії.

Під час вагітності й годування груддю потреба в йоді зростає, але й надлишок небажаний. Якщо щитоподібна залоза вже під наглядом ендокринолога, будь-яку добавку з йодом погоджують з ним. Обговоріть прийом йоду з лікарем, особливо якщо плануєте приймати ламінарію з невідомим вмістом йоду.

Як обрати добавку

Насамперед шукайте на етикетці кількість йоду в мікрограмах на порцію і його джерело. Йодид калію дає передбачувану дозу. Для ламінарії обирайте продукт, де вказано вид водорості й вміст йоду, а не лише масу сировини. Підсумуйте йод з усіх добавок, зокрема мультивітамінів і комплексів з калієм, щоб не вийти за 600 мкг на добу. Корисні й незалежні сертифікати якості. Порівняти йодид калію та ламінарію за дозою можна, переглянувши йод в каталозі.

Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Дієтичні добавки не є лікарськими засобами.