Молібден

Що це

Молібден входить до складу молібденового кофактора, без якого не працюють чотири ферменти людини. Сульфітоксидаза перетворює сульфіт на сульфат — це етап обміну сірковмісних амінокислот метіоніну й цистеїну. Ксантиноксидаза розщеплює нуклеотиди до сечової кислоти, альдегідоксидаза бере участь у перетвореннях лікарських речовин і токсинів, а четвертий фермент (mARC) працює з ліками й подібними сполуками.

Найбагатші джерела в їжі — бобові: квасоля, сочевиця, горох. Добрі джерела — зернові й горіхи, а м’ясо, фрукти та багато овочів містять його мало. Вміст молібдену в рослинах залежить від ґрунту, тому цифри в таблицях продуктів приблизні. У США люди отримують у середньому 76 мкг на добу (жінки) і 109 мкг (чоловіки), тобто більше за норму 45 мкг.

Що відомо з досліджень

Дефіцит молібдену в здорових людей не спостерігали. Задокументований один випадок набутого дефіциту: у пацієнта з хворобою Крона на тривалому внутрішньовенному живленні без молібдену. Спадкова недостатність молібденового кофактора є рідкісним тяжким генетичним розладом, і це справа лікаря-генетика, а не добавок.

EFSA визнає, що молібден сприяє нормальному обміну сірковмісних амінокислот (Регламент ЄС 432/2012). Це єдине схвалене твердження про нього. Для використання продукт має містити не менше «джерела» молібдену.

Інші ідеї мають слабку основу. В окремих районах Китаю з бідними на молібден ґрунтами рак стравоходу трапляється частіше, але добавки цього не виправили: у п’ятирічному плацебо-контрольованому дослідженні молібден (30 мкг на добу) з вітаміном C не зменшив захворюваності, а 25-річне спостереження показало невелике збільшення ризику смерті від раку загалом. Linus Pauling Institute зазначає, що доказів користі добавок понад норму немає, а більшість людей отримує достатньо молібдену з їжі.

Форми

Діюча речовина в добавках — сам молібден, але його вводять у складі різних сполук. Linus Pauling Institute називає натрію молібдат, амонію молібдат, цитрат, хлорид і гліцинат.

• Молібдат натрію й амонію. Неорганічні солі, які згадує Linus Pauling Institute серед форм у добавках.
• Цитрат і гліцинат молібдену. Органічні форми. Виробники пишуть про краще засвоєння, але перевага над простими солями не підтверджена.
• Мультимінеральні комплекси. Молібден тут входить до набору мікроелементів у невеликих дозах.

Дози на етикетках

За даними бази етикеток NIH (DSLD), у добавках, де молібден є окремим рядком, найчастіше вказано 75 або 150 мкг на порцію. Трапляються й 100, 400 та 500 мкг.

Добова норма споживання (NRV ЄС) становить 50 мкг. У США рекомендована добова доза (RDA) для дорослих — 45 мкг. Верхні межі різняться: у США це 2 мг на добу, у висновку наукового комітету з харчових продуктів ЄС, який опублікувала EFSA, — 0,6 мг на добу для дорослих, включно з вагітними та тими, хто годує груддю.

Обидві межі виведено з репродуктивних ефектів у щурів із великими коефіцієнтами запасу, бо надійних даних про токсичну дозу для людини немає. У європейській оцінці один із коефіцієнтів враховує людей з недостатнім надходженням міді.

Як приймають і з чим поєднують

Окремих вимог до часу прийому в наукових оглядах немає, виробники зазвичай радять їжу. Оскільки типові добавки мають мікродози, питання часу тут другорядне.

Важливіший зв’язок з міддю. Молібден і сірка утворюють тіомолібдати, які зв’язують мідь. У жуйних тварин надлишок молібдену призводить до смертельної нестачі міді, тому його називають антагоністом міді. У людей картина м’якша: у контрольованому дослідженні з 8 чоловіками до 1,5 мг молібдену на добу не змінювали статус міді. Одну з похідних, тетратіомолібдат, вивчають як засіб при хворобі Вільсона, це окрема медична тема, а не добавка.

Обережно

Токсичність молібдену для людини відносно низька. Подагроподібні симптоми описували у вірменського населення, що отримувало 10–15 мг молібдену з їжі щодня. Відомий і один випадок гострого психозу з галюцинаціями та судомами у чоловіка, який загалом прийняв 13,5 мг молібдену за 18 днів з добавки (300–800 мкг на добу).

Молібден входить до ферменту, що утворює сечову кислоту, тому людям із подагрою добавки без лікаря не підходять. У лабораторних дослідженнях на щурах великі дози гальмували обмін парацетамолу, чи відбувається так у людини, невідомо. Даних щодо безпеки добавок під час вагітності й годування груддю бракує, тож у цей період їх погоджують з лікарем.

Обговоріть прийом із лікарем, якщо ви приймаєте ліки, маєте хронічні хвороби або плануєте вагітність.

Як обрати добавку

Щоб не отримати надлишок, перевірте, скільки молібдену в мікрограмах уже є в ваших мультивітамінах. Якщо шукаєте окрему добавку, звіряйте кількість на порцію з NRV 50 мкг і з межею 0,6 мг, а також дивіться на форму сполуки та допоміжні речовини. Сертифікація третьою стороною (USP, NSF, Informed Choice) підтверджує, що вміст відповідає етикетці.

Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Дієтичні добавки не є лікарськими засобами.