Куркумін

Що це

Куркумін належить до куркуміноїдів, жовто-помаранчевих поліфенолів з кореневища куркуми довгої (Curcuma longa), рослини з родини імбирних. Поряд з ним у сировині є деметоксикуркумін і бісдеметоксикуркумін. Разом куркуміноїди становлять приблизно 2–9% сухої куркуми, і близько трьох чвертей з них припадає саме на куркумін.

Куркума входить до складу карі й століттями використовується в аюрведі, китайській і тайській народній медицині при розладах травлення, застуді, болю в суглобах і хворобах шкіри. У лабораторних дослідах куркумін діє як антиоксидант і гальмує запальні сигнальні шляхи, тому ним так цікавляться науковці.

Головна проблема в тому, що всередині організму куркумін погано всмоктується, швидко зв’язується в кишечнику й печінці з глюкуроновою кислотою та сульфатом і виводиться. У британському дослідженні після 3,6 г куркуміну в плазмі знаходили лише сліди речовини та її метаболітів, а за менших доз їх не вдавалося виявити зовсім.

Що відомо з досліджень

Найбільше даних стосується остеоартриту колінного суглоба. Метааналіз 2022 року (15 рандомізованих досліджень, 1670 пацієнтів) показав, що куркуміноїди краще за плацебо зменшували біль і скутість та покращували функцію суглоба, а за цими показниками не поступалися нестероїдним протизапальним засобам. Автори водночас наголошують на низькій якості досліджень і великій розбіжності між ними, тож закликають до обережності.

NCCIH підсумовує стан справ так: досліджень багато, але даних недостатньо, щоб упевнено говорити про користь куркуми чи куркуміну при будь-якому стані. Перші результати щодо неалкогольної жирової хвороби печінки й запалення слизової рота під час протипухлинної терапії обнадійливі, але не однозначні, а дані щодо холестерину суперечливі. Linus Pauling Institute зазначає, що вагомих доказів поліпшення пам’яті й мислення в людей старшого віку немає.

Окремо EMA визнає порошок і екстракти куркуми традиційним рослинним засобом для полегшення легких розладів травлення, як-от відчуття переповнення шлунка, повільного травлення й здуття. Цей статус ґрунтується на тривалому досвіді застосування, а не на клінічних доказах.

Форми

• Порошок кореня куркуми. Найпростіша сировина з невеликою часткою куркуміноїдів, тож їх у капсулі значно менше, ніж свідчить вага.
• Стандартизований екстракт. Часто позначений як 95% куркуміноїдів; LPI нагадує, що в США такі заяви на етикетках суворо не контролюються.
• Куркумін з піперином. Піперин з чорного перцю гальмує розщеплення куркуміну й підвищує його біодоступність, але так само може змінювати обмін деяких ліків.
• Форми з підсиленим засвоєнням. Фітосоми з фосфоліпідами, міцели, ліпосоми, наночастинки, комплекси з циклодекстринами. Саме з ними LiverTox і NCCIH пов’язують більшість випадків ураження печінки.
• Комплекси. Куркуму поєднують з бромелайном, босвелією, імбиром, вишнею чи вітаміном D.

Порівнювати продукти між собою складно: NCCIH зазначає, що вміст куркуміну в добавках дуже різниться, а до складу часто входять речовини інших рослин.

Дози на етикетках

На банках у каталозі трапляється 300–720 мг кореня чи екстракту в капсулі. За даними LiverTox, добова кількість у продуктах коливається від 100 мг до понад 1000 мг залежно від того, що саме в капсулі: подрібнений корінь, екстракт чи очищені куркуміноїди. У клінічних дослідженнях давали від 0,45 до 3,6 г куркуміну на добу, у ранніх випробуваннях безпеки до 8 г на добу протягом трьох місяців. Монографія EMA для традиційних засобів передбачає 0,5–1 г порошку кореня 2–3 рази на день.

Добової норми для куркуміну немає, бо це не поживна речовина, і верхньої межі для добавок теж не встановлено. Для куркуміну як харчового барвника E100 EFSA визначила допустиму добову дозу 3 мг на кілограм маси тіла. Ця цифра стосується барвника в продуктах, а не добавок.

Як приймають і з чим поєднують

Куркумін розчиняється в жирах, тому капсули зазвичай приймають під час їжі. LPI попереджає, що куркуміноїди натщесерце можуть подразнювати шлунок. Найчастіше в одній капсулі з куркуміном буває піперин, який підвищує біодоступність, гальмуючи розщеплення куркуміну в печінці й кишечнику.

З босвелією, імбиром чи бромелайном куркуму поєднують у комплексах для суглобів. Оцінювати такі суміші складніше, бо кожен компонент має власну дію й власні застереження. NCCIH вважає звичайні форми без підсиленого засвоєння ймовірно безпечними в рекомендованих кількостях упродовж 2–3 місяців; довший прийом вивчений гірше.

Обережно

Найсерйозніший ризик стосується печінки. За оцінкою LiverTox, куркума, схоже, стала найчастішою причиною клінічно вираженого ураження печінки, пов’язаного з рослинними добавками, у США. Більшість випадків пов’язують з формами з підсиленим засвоєнням, але описані й випадки після звичайного порошку та навіть чаю. Ураження зазвичай з’являється через 1–4 місяці прийому: втома, нудота, втрата апетиту, темна сеча, жовтяниця. Частота, за оцінкою LiverTox, дуже низька, від 1 на 10 000 до 1 на 100 000 людей, а ризик тісно пов’язаний з генетичним варіантом HLA-B*35:01. За таких симптомів NCCIH радить негайно припинити прийом і звернутися до лікаря.

Інші побічні ефекти: нудота, печія, розлад шлунка, діарея чи закреп, зрідка висип. У лабораторних дослідах куркумін пригнічує агрегацію тромбоцитів, тож разом з варфарином, клопідогрелем чи аспірином можливий вищий ризик кровотечі. Він впливає на фермент CYP3A4 і транспортери ліків: у добровольців підвищував рівень сульфасалазину, описано взаємодію з такролімусом. Піперин здатен змінювати рівень фенітоїну, пропранололу, теофіліну й карбамазепіну. Під час хіміотерапії рішення про куркуму має ухвалювати онколог.

EMA не рекомендує куркуму при жовчнокам’яній хворобі, закупорці жовчних проток, холангіті та інших хворобах печінки й жовчних шляхів. MSK радить обережність людям зі схильністю до каменів у нирках. Безпеку добавок під час вагітності й годування груддю не встановлено. Перед початком прийому обговоріть куркумін з лікарем, особливо якщо постійно приймаєте ліки.

Як обрати добавку

Спершу з’ясуйте, що саме в капсулі: подрібнений корінь, екстракт зі стандартизацією на куркуміноїди чи запатентована форма з підсиленим засвоєнням. Найкорисніша цифра на етикетці показує кількість куркуміноїдів у міліграмах на порцію, а не лише вагу екстракту. Якщо є піперин, врахуйте його вплив на ліки. У комплексах перевірте дозу кожного компонента. Незалежні сертифікати якості (USP, NSF) підтверджують, що склад відповідає заявленому. Різні варіанти зібрано в розділі куркумін в каталозі.

Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Дієтичні добавки не є лікарськими засобами.