Кверцетин

Що це

Кверцетин належить до флавонолів, підгрупи рослинних флавоноїдів, які відповідають за яскраве забарвлення багатьох плодів. Це найпоширеніший флавоноїд у раціоні людини. Його джерела: цибуля, яблука, чорний і зелений чай, гречаний чай, цитрусові, червоний виноград, вишні, малина, а також капуста кейл і броколі. Є він і в лікарських рослинах, наприклад у гінкго та звіробої, а в частині добавок джерелом вказана софора японська.

У рослинах кверцетин здебільшого зв’язаний з молекулами цукру, тобто існує як глікозид. Найвідоміший з них рутин. Під час всмоктування кверцетин активно переробляють клітини кишківника й печінки, тож у крові циркулюють переважно його метаболіти, а їхня біологічна дія може відрізнятися від дії вихідної речовини.

У лабораторних дослідах кверцетин нейтралізує вільні радикали, гальмує вивільнення гістаміну та інших медіаторів запалення, пригнічує ріст різних ракових клітин. Memorial Sloan Kettering наголошує, що клінічні дослідження поки не з’ясували, чи відбувається щось подібне в організмі людини.

Що відомо з досліджень

Найбільше даних про артеріальний тиск. Метааналіз 17 рандомізованих досліджень (896 учасників, 2020) показав зниження систолічного тиску в середньому на 3,1 мм рт. ст. і діастолічного на 2,9 мм рт. ст., тоді як рівень холестерину й глюкози не змінювався. Ефект скромний, і в окремих дослідженнях він проявлявся лише в людей з гіпертензією.

Кверцетин популярний серед спортсменів, але метааналіз 11 досліджень (254 учасники, медіанна доза 1000 мг на добу) оцінив приріст витривалості приблизно у 2%, і автори назвали цей ефект чимось між тривіальним і малим. Хоча кверцетин часто згадують у зв’язку з алергією, клінічних досліджень на цю тему, за даними MSK, не проводили. Систематичний огляд не показав зв’язку кверцетину з раціону з меншим ризиком раку яєчників.

У темі довголіття кверцетин відомий як сенолітик, тобто речовина, що вибірково знищує старі клітини, які перестали ділитися, але виділяють запальні сигнали. Поєднання кверцетину з протипухлинним препаратом дазатинібом на тваринних моделях покращувало стан при старечій крихкості, остеопорозі й серцево-судинних хворобах. Однак у порівнянні десяти флавоноїдів найсильнішим сенолітиком виявився фізетин, а не кверцетин.

Форми

• Кверцетин дигідрат і безводний кверцетин. Чистий кверцетин без цукру, найпоширеніший варіант, але засвоюється найгірше.
• Фітосома. Кверцетин у комплексі з лецитином. За метааналізом 31 дослідження 2025 року біодоступність приблизно в 20 разів вища, ніж у звичайного кверцетину.
• Ізокверцитрин і ферментативно модифікований ізокверцитрин. Глікозиди з глюкозою. Олігоглюкозиди кверцетину засвоювалися приблизно в 20 разів краще за чистий кверцетин і вдвічі краще за ізокверцитрин.
• Рутин. Глікозид з дисахаридом рутинозою, засвоюється в 10 разів гірше за олігоглюкозиди; часто входить до комплексів цитрусових біофлавоноїдів.

Існують і форми з циклодекстрином чи галактомананом пажитника, які в дослідженнях підвищували засвоєння в 10–60 разів. Варто знати, що порівнювали рівні в крові й сечі, а не клінічний ефект, і один з авторів метааналізу задекларував фінансування від компаній, що працюють з добавками.

Дози на етикетках

У базі етикеток NIH типова порція кверцетину становить 500 мг, а загальний діапазон 150–1200 мг. Фітосомні й ліпосомальні продукти в цій базі містять менше, 150–250 мг. Норми споживання для кверцетину немає, бо це не поживна речовина з доведеною потребою.

Верхня межа не встановлена. У клінічних дослідженнях глікозиди кверцетину в дозах 3–1000 мг на добу протягом до трьох місяців не викликали значущих побічних ефектів. Внутрішньовенне введення від 10,5 мг на кілограм маси тіла спричиняло нудоту, блювання й задишку, а дуже високі внутрішньовенні дози ушкоджували нирки.

Як приймають і з чим поєднують

Жири та харчові волокна в їжі приблизно вдвічі підвищували засвоєння кверцетину, тому його логічно приймати під час їжі, яка містить жир.

У каталозі кверцетин найчастіше поєднаний з вітаміном C і бромелайном. Вітамін C має й практичний бонус: він частково нейтралізує здатність флавоноїдів гальмувати засвоєння заліза. Якщо ж ви приймаєте добавку заліза, Інститут Лайнуса Полінга радить не приймати флавоноїди одночасно з нею, бо вони зв’язують залізо в кишківнику.

Обережно

У лабораторії кверцетин пригнічує ферменти CYP3A4 і CYP2C19, через які виводиться багато ліків, а також транспортер P-глікопротеїн. Клінічне значення цього невідоме, але теоретично можлива вища концентрація препаратів на зразок дигоксину, антиаритмічних засобів, імуносупресантів і деяких протипухлинних ліків. У мишей кверцетин збільшував вміст у крові лозартану, у доклінічних дослідах тамоксифену.

Описано випадок, коли в чоловіка, що стабільно приймав варфарин, після початку прийому кверцетину зріс МНВ і нормалізувався після відміни добавки. Високі дози флавоноїдів теоретично можуть посилювати дію антикоагулянтів і антиагрегантів, як-от клопідогрел чи аспірин. MSK також попереджає, що як антиоксидант кверцетин може заважати дії деяких препаратів хіміотерапії.

Безпечність добавок флавоноїдів під час вагітності й годування груддю не встановлена. Серед поодиноких побічних ефектів при 1000 мг на добу описані головний біль і поколювання в кінцівках. Обговоріть кверцетин з лікарем, якщо постійно приймаєте ліки, особливо антикоагулянти, препарати від тиску чи імуносупресанти.

Як обрати добавку

Насамперед зверніть увагу на форму: дигідрат, фітосома, ізокверцитрин чи рутин. Від неї залежить, скільки речовини потрапить у кров, тож міліграми різних форм напряму не порівнюють. Перевірте кількість кверцетину на порцію і склад комплексу: вітамін C, бромелайн, інші флавоноїди. Для рослинних екстрактів важливо, щоб на етикетці був вказаний вміст кверцетину, а не лише маса екстракту. Плюсом буде аналіз незалежної лабораторії. Різні формули можна порівняти, переглянувши кверцетин і фізетин в каталозі.

Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Дієтичні добавки не є лікарськими засобами.