Вітамін B1 / Тіамін

Що це

Тіамін у формі тіаміндифосфату працює кофактором п’яти ферментів обміну глюкози, амінокислот і жирів. У тілі дорослої людини всього 25–30 мг тіаміну, переважно в печінці, а період напіввиведення короткий. Тому вітамін потрібно отримувати з їжею постійно.

Основні джерела: цільні злаки, м’ясо (особливо свинина), риба, бобові, а також збагачені хліб і каші. Молочні продукти й більшість фруктів бідні на тіамін. Тепло й вода його руйнують: у хлібі на 20–30% менше тіаміну, ніж у сировині, а білий рис без збагачення містить удесятеро менше, ніж бурий.

Ризик нестачі вищий у людей із залежністю від алкоголю (серед людей з хронічним алкоголізмом дефіцит мають до 80%), у літніх, після баріатричних операцій, при діабеті та ВІЛ. Тяжкий дефіцит призводить до бері-бері та синдрому Верніке–Корсакова.

Що відомо з досліджень

EFSA визнає, що тіамін сприяє нормальному енергетичному обміну, роботі нервової системи, психологічній функції та нормальній роботі серця.

Найактивніше вивчають бенфотіамін при діабетичній полінейропатії. У дослідженні BENDIP 2008 року 165 пацієнтів отримували 300 або 600 мг бенфотіаміну чи плацебо протягом шести тижнів. Оцінка симптомів нейропатії покращилася, але значущою різниця була лише серед тих, хто повністю дотримався протоколу, а більша доза діяла помітніше.

Довші дослідження стриманіші. У роботі BOND, опублікованій 2026 року, люди з діабетом 2 типу рік приймали по 300 мг бенфотіаміну двічі на день. Рівні тіаміну в крові зросли, але жоден з десятків показників стану нервів не відрізнявся від плацебо. Тіамін вивчали також при серцевій недостатності та хворобі Альцгеймера, проте досліджень замало для висновків.

Форми

• Тіаміну гідрохлорид і мононітрат. Найпоширеніші форми в добавках, стабільні та водорозчинні. При звичайних кількостях тіамін всмоктується активним транспортом, а при великих лише пасивною дифузією, тому понад 5 мг на прийом засвоєння різко падає.
• Бенфотіамін. Синтетична жиророзчинна похідна, яка в організмі перетворюється на тіамін. У фармакокінетичному дослідженні 2014 року біодоступність тіаміну в плазмі після бенфотіаміну була приблизно в 11 разів вищою, ніж після тіаміну гідрохлориду, а активного тіаміндифосфату в еритроцитах утворювалося вдвічі більше.

Тому саме бенфотіамін використовують у дослідженнях, де потрібні високі рівні тіаміну в тканинах. Для покриття звичайної потреби вистачає й простої форми.

Дози на етикетках

У мультивітамінах зазвичай близько 1,5 мг тіаміну. Окремі добавки містять 100 мг тіаміну на таблетку чи капсулу, а бенфотіамін на нашій полиці представлений капсулами й таблетками по 150–250 мг. У клінічних дослідженнях бенфотіаміну використовували від 120 до 900 мг на добу.

NRV ЄС становить 1,1 мг на добу. RDA США: 1,2 мг для чоловіків, 1,1 мг для жінок, 1,4 мг під час вагітності й годування груддю. Верхньої межі немає ні в EFSA, ні в США: повідомлень про шкоду від 50 мг на добу й більше не знайшли, а надлишок виводиться з сечею.

Як приймають і з чим поєднують

Тіамін і бенфотіамін зазвичай приймають один-два рази на день, найчастіше під час їжі, як радить виробник. Оскільки всмоктування звичайного тіаміну насичується вже після 5 мг, велика разова доза засвоюється непропорційно гірше.

Тіамін працює разом з іншими вітамінами групи B, і в частині досліджень нейропатії бенфотіамін поєднували з ними. Алкоголь знижує всмоктування тіаміну, його запаси в печінці та перетворення на активну форму. Сечогінний фуросемід посилює втрату тіаміну з сечею.

Обережно

Побічних ефектів тіаміну у звичайних дозах не описано, а бенфотіамін у дослідженнях переносили добре, без відмінностей від плацебо за частотою небажаних явищ. Прямих взаємодій тіаміну з ліками не відомо, проте деякі препарати знижують його рівень: фуросемід і хіміопрепарат фторурацил, який може блокувати утворення активної форми.

Синдром Верніке, гострий прояв тяжкого дефіциту, потребує невідкладної допомоги: тіамін тоді вводять внутрішньовенно в лікарні, і таблетки її не замінюють. Підозра на нього (сплутаність свідомості, хиткість ходи) є приводом негайно звернутися до лікаря.

Під час вагітності й годування груддю потреба зростає до 1,4 мг, а даних про великі дози бенфотіаміну в цей період немає. Людям з діабетом, хворобами нирок чи серця, а також тим, хто постійно приймає ліки, прийом варто обговорити з лікарем.

Як обрати добавку

Спершу визначте форму: тіаміну гідрохлорид чи мононітрат або бенфотіамін. На етикетці бенфотіаміну перевірте, чи вказано кількість самої речовини, чи її перераховано на тіамін, і скільки капсул у порції. Зверніть увагу на допоміжні речовини, тип капсули та незалежні сертифікати якості (USP, NSF). Обидві форми можна порівняти, переглянувши вітамін B1 в каталозі.

Матеріал має довідковий характер і не замінює консультацію лікаря. Дієтичні добавки не є лікарськими засобами.